Формування полікультурної компетентності учнів засобами інноваційних технологій

Формування полікультурної компетентності учнів засобами інноваційних технологій

Формування полікультурної компетентності учнів 

засобами інноваційних технологій 

Зміст 

1. Вступ……………………………………………………………………...2 - 4 
2. Формування полікультурної компетентності у процесі навчання української мови та літератури……..…………………………………………4 -11

2.1. Зміст навчальної діяльності.

2.2. Формування полікультурної компетентності на основі ІКТ.

2.3. Компаративний аналіз тексту.

2.4. Формування соціокультурної компетентності учнів на уроках мови .

2.5. Метод проектів.

2.6. Результативність роботи. 
3. Висновки………………………………………………………………...11 - 12 
Список використаних джерел………..……………………………… ….13 
Додатки…………………………………………………………………….14 - 28 

Вступ

Сучасні інтеграційні процеси вимагають нової школи, метою якої є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості. Одним із шляхів оновлення освіти є орієнтація навчальних програм на набуття ключових життєвих компетентностей та на створення ефективних механізмів їх запровадження. Однією із ключових компетентностей є полікультурна, головне завдання якої – формування поваги до традицій, звичаїв, історії України, толерантного ставлення до культур та традицій інших народів. Полікультурна компетентність передбачає оволодіння досягненнями культури, розуміння інших людей, їх індивідуальності, їх відмінностей за національними, культурними релігійними та іншими ознаками.

Актуальність цього питання й зумовила вибір теми «Формування полікультурної компетентності учнів засобами інноваційних технологій».

Питання полікультурності висвітлено в Концепціях мовної та літературної освіти, Державних стандартах базової та загальної середньої освіти. Реалізацію завдань полікультурної освіти втілено в Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, де виділено соціокультурну змістову лінію, яка є «засобом опанування національних і загальнолюдських культурних і духовних цінностей». Складовою літературного компонента є культурологічну змістова лінія, яка передбачає «усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з основними цінностями світової художньої культури, розкриття особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, висвітлення зв’язків літератури з віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, розширення ерудиції учнів, виховання їх загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей». Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, що «належать до різних літератур, встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури».

Провідна ідея досвіду – систематичне використання методів та прийомів, які забезпечують стабільний розвиток полікультурної компетентності учнів, підвищують рівень мотивації учнів до вивчення предмету, сприяють розвитку цілісного сприйняття дійсності.

За інноваційним потенціалом досвід має комбінаторний характер, так як передбачає конструктивне поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості, формуванню ключових компетентностей. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.

Мета – побудувати заняття з української мови й літератури, спрямовані на формування полікультурної компетентності учнів.

Для втілення цієї мети практикуємо традиційні та інноваційні технології навчальної діяльності. У своїй роботі керуємося науково-теоретичним досвідом М. Скаткіна, А. Хуторського (компетентнісний підхід у навчанні);

І. Якиманської (особистісно орієнтоване навчання); Л. Пироженко, О. Пометун (інтерактивні технології); С. Алборової, Н. Сороко (інформаційно-комунікаційні технології), А. Макаренка, Г. Сковороди, В. Сухомлинського (розвиток творчих здібностей дітей у процесі виховання). Досвід роботи над проблемою ґрунтується також на науково-методичних рекомендаціях Н. Бухлової, О. Гуменюк, І. Родигіної, Т.Ткачук, Т. Харахоріної, В. Шуляра; теоретико-практичних доробках учителів-словесників: Т. Попової, С. Ралькіної,

Л. Фурсової.; досвідом практичної діяльності вчителів української мови і літератури С. В. Миронюк, О. Г. Лукащук, Л. М. Лернатович.

2. Формування полікультурної компетентності у процесі навчання 

української мови та літератури 

2.1. Організація навчання української мови та літератури здійснюється на основі застосування й поєднання основоположних дидактичних і методичних принципів (взаємозв’язку навчання, виховання й розвитку; демократизації й гуманізації; особистісної орієнтації; комунікативно-діяльнісного; органічного поєднання навчання мови й мовлення як засобу й способу мовленнєвої діяльності; практичної спрямованості), то й ефективність процесу формування полікулькультурної компетентності учня буде залежати від цілісного сприйняття ним функціонування різних мовних та літературних понять, явищ, норм, утверджуватиме світоглядні, морально-етичні, духовні якості, сприятиме прояву інтелектуальної особистості тощо.

Що має зробити вчитель, щоб вирішувати завдання формування полікультурної компетентності учнів і який результат з позиції діяльнісного підходу може свідчити про його здійснення?

Зміст навчальної діяльності вибудовуємо за ієрархією:

- мотивація: сучасне суспільство надає багато можливостей стати успішною людиною, але для цього потрібні знання з різних галузей наук, інтелект, уміння спілкуватися;

- мета діяльності вчителя: зацікавити учнів до вивчення рідного слова, сприяти розширенню світогляду учнів, долученню їх до світової культури;

- форми організації: парна, групова, індивідуальна на різножанрових уроках (інтерактивна лекція, прес-конференція, урок-практикум, урок-подорож тощо);

- методи: словесні, частково-пошукові, дослідницькі, репродуктивні, пояснювально-ілюстративні;

- прийоми: редагування, переклад тексту, рольові ігри, взаємоопитування, ситуативні діалоги тощо;

- очікувані результати: учень-випускник не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але й має широкий кругозір, орієнтується в досягненнях людської культури, має потребу в постійному поповненні своїх знань, уміє формулювати власну точку зору, співпрацювати в колективі.

Створенню відповідних умов для активізації й розвитку пізнавальної діяльності учнів сприяє використання таких методів та прийомів: 

• 
  інтерактивні технології навчання: «мозкова атака», «мікрофон», «незакінчені речення», «робота в групах», «акваріум» та інші; 

• 
  технологія розвитку критичного мислення: «структурований огляд», «діаграма (кола) Вена», « сенкан», «семантична карта (гронування)» та інші; 

• 
  проектна технологія: дослідницькі проекти (короткочасні – реферати, повідомлення, виступи; довготривалі – науково-дослідницька робота у Малій академії наук); творчі проекти (шкільна газета, колективний чи індивідуальний колаж, дидактичний матеріал, сценарій свята, творча робота: твір, вірш, репортаж, інтерв'ю); інформаційні проекти (стаття, реферат, комп'ютерна презентація); 

• 
  інформаційні технології навчання: електронні підручники з української мови та літератури; презентації, фільми, Інтернет та інші. 

2.2. Особливе значення у формуванні полікультурної компетентності учнів мають інформаційно-комп’ютерні технології, які дозволяють учителю провести на високому методичному, дидактичному та естетичному рівні уроки різних типів: уроки знайомства з історико-культурною епохою, уроки вивчення біографії письменника, уроки компаративного аналізу художнього твору, повторення та систематизації вивченого, контролю та корекції знань. Засоби мультимедіа, завдяки можливості широкого використання візуалізованих матеріалів (ілюстрацій, репродукцій картин, кіно- та відеоматеріалів, узагальнювальних схем, аудіофрагментів), дозволяють ефективно використовувати на уроці такі прийоми інтерактивного навчання, як«знайди помилку», «лекція з паузами», «впізнай героя за предметом», «діалог поглядів», «відшукай подію», «обери ілюстрацію» тощо.

Використання на уроці презентацій дозволяє урізноманітнити форми викладу матеріалу, типи навчальних завдань, «занурити» учня в уявний світ мистецтва, індивідуалізувати процес навчання, створити можливості для проведення компаративного аналізу художнього твору чи літературного явища з іншими видами мистецтв (живопису, кіномистецтва, музики). Для реалізації цього завдання було створено медіатеку кабінету мови та літератури, що налічує 40 примірників.

Важливо побудувати процес навчання так, щоб учень відчував потребу в тих знаннях, вивчення яких організує вчитель. Застосовуємо різноманітні форми уроків: урок-реквієм, урок-подорож, урок-телепередача, урок-конференція, урок-суд, урок-звіт, урок-гра, урок-уявна екскурсія. Поглиблення змісту уроку відбувається за рахунок встановлення міжпредметних зв'язків з історією, музикою, географією, художньою культурою, російською мовою, світовою літературою, інформатикою (додатки 1, 2 ). 

2.3. Сьогодні, коли на часі питання про поглиблення міжнародних зв'язків України, актуальним є порівняння літературних творів української та світової літератур. Це дає можливість показати учням і те, що об'єднує різні народи, й те, що свідчить про самобутність нації. Застосування компаративного аналізу текстів вимагає від учителя вміння формувати ефективні моделі уроків з використанням інтерактивних методів навчання та сучасних інформаційних технологій. Це забезпечує розвиток полікультурної компетентності, підвищує рівень мотивації учнів до вивчення предмету, сприяє розвитку цілісного сприйняття дійсності. Щоб учні засвоїли думку про художню взаємозумовленість світового літературного процесу в цілому, ще в 5-9 кл. даємо поняття про:

• спорідненість українських казок з казками народів світу («Про правду і кривду», «Мудра дівчина» – «Пані Метелиця» братів Грімм, «Розумна жінка»);

• типологічний зв'язок (балада Т.Шевченка «Тополя» – Ґете «Вільшаний король»);

• запозиченість (Л.Глібов «Вовк і Ягня» – І. Крилов «Вовк і Ягня», Езоп).

Особливу увагу приділяємо принципу пріоритету загальнолюдських цінностей. Пропонуємо школярам завдання, мета яких – наблизити їх до засвоєння не тільки подібності творів, але і близькості світогляду різних народів. Так, у 5 класі при розгляді усної народної творчості і казок звертаємо увагу учнів на спільність тем, ідей, мотивів, сюжетів, подібність образів у міжнаціональних творах. Порівнюючи твори української та світової літератури, учні користуються пам'ятками «Як готуватися до компаративного аналізу», «Пам'яткою для підготовки до характеристики літературних героїв з елементами порівняння» .

У ході роботи використовуємо засоби образотворчого мистецтва, музики. Так, вивчаючи у 8 класі лірику Лесі Українки, звертаємось до поезій Ф.Петрарки, М.Лермонтова, мариністичного живопису І.Айвазовського, музики П.Чайковського, Ф.Шопена. При вивченні у 5 класі народних казок порівнюємо українську народну казку «Про жар-пти­цю і вовка» та російську народну казку «Сказка об Иване-царевиче и сером волке», використовуючи засоби образотворчого мистецтва.

Ефективним засобом здійснення компаративного аналізу вважаємо складання порівняльних таблиць, діаграм (діаграм Венна), в яких систематизується необхідна інформація про компоненти двох порівнюваних елементів. Урок-семінар теж допомагає здійснити компаративний аналіз творів. Прикладом такого аналізу є порівняння "Енеїди" Вергілія й однойменної поеми

І. Котляревського.

Найдоцільнішим на уроках компаративного аналізу є використання методів творчого читання, евристичного та досл­ідницького перекладу; прийомів індивідуального й коментованого читання типологічно близьких текстів; аналіз проблемної ситуації, проблемних пізнавальних завдань, пов'язаних з необхідним орієнтуванням учнів у різних художніх системах, порівняння художніх творів, зіставлення твору з його генетичним джерелом, евристичної бесіди, диспуту, діалогу тощо. Саме вони допомагають розкрити творчий потенціал особистості кожного учня, сформувати аналітичне мислення, полікультурну компетентність.

Сприяють формуванню полікультурного світогляду учнів інтегровані та бінарні уроки. Наприклад, у 6 класі, вивчаючи твір В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», згадуємо роман Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан» (додаток 3).

Дієвим засобом формування полікультурної компетентності учнів є уроки літератури рідного краю. В їх основі лежить краєзнавчий матеріал, який вивчається в контексті української чи світової літератури, інших галузей мистецтва і науки, що дає можливість учням краще зрозуміти особливості рідної літератури. 

2. 4. Ефективність процесу формування соціокультурної компетентності учня на уроках мови буде залежати від цілісного сприйняття ним функціонування різних мовних понять, явищ, норм, утверджуватиме світоглядні, морально-етичні, духовні якості, сприятиме прояву інтелектуальної особистості. Основними завданнями, які необхідно реалізувати для досягнення соціокультурної мети, є вироблення в учнів уміння взаємодіяти з іншими людьми в полікультурному суспільстві; уміння застосовувати набуті знання; формування духовного світу учнів, ціннісних світоглядних уявлень, ціннісних орієнтирів; виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.

Формування соціокультурної компетентності передбачає оволодіння школярами знаннями про природні, економічні, історичні, суспільні, культурні особливості країни, в якій вони живуть, а також зумовлює глибше розуміння власної духовно-культурної автентичності через усвідомлення традицій світової культури.

Освітній зміст соціокультурної змістової лінії має наповнювати система текстів. Текст втілює культуру в собі, в ньому закладена інформація, що відображає соціокультурну специфіку мовної спільноти. Текстова основа систематично розширює кругозір, ознайомлює з найвидатнішими постатями, подіями національної історії та культури, матеріальними й духовними пам’ятками, із звичаями й традиціями українського народу, що мають цінність не лише для української, а й для світової культури. Нами дібрані тексти для контрольних диктантів, які пов’язані з темою «Народні свята України», самодиктантів, читання мовчки . На уроках розвитку зв’язного мовлення також повинна спрацьовувати певна система в доборі культурологічних текстів.

Формуємо полікультурну компетентність і на основі краєзнавчого матеріалу. Різноманітні факти про заснування, символіку, особливості природних багатств, архітектурні та історичні пам'ятки, видатних людей, письменників Миколаївщини лежать в основі текстів і тестових завдання для аудіювання, читання мовчки, диктантів, переказів. Така робота розширює кругозір учнів про культуру малої батьківщини, дає можливість застосувати здобуті знання під час написання творчих робіт культурологічного характеру: «Герб мого району», «Уявний діалог із ровесником з-за кордону про видатних митців рідного краю», «Архітектурна пам'ятка мого селища».

2.5. Одним із ефективних засобів формування полікультурної компетентності учнів є метод проектів. У процесі роботи над проектом відбувається залучення учнів у реальну діяльність предметної галузі (мова чи література); розвиток навичок самостійної роботи, ініціативи та творчості. Учні отримують такі завдання: малювання країни (наприклад, Фонетики, Морфології тощо – учні 5-6 кл.); створення колажів (5-7 кл.); написання творчих робіт

(6кл. – імітування байки у стилі Л.Глібова, гуморески; 7 кл. – думи та балади; 9 кл. – твори у стилі Т.Шевченка).

Учні 9-11 класів частіше отримують пропозиції щодо складання проектів. Один із видів – створення презентації в програмі PowerPoint («презентаційний проект»). При цьому вони самостійно обирають межі застосування знань й посильне завдання: від елементарного пошуку й збору інформації в мережі Internet, створення презентації, що містить дані про життя і творчість митця, до певних узагальнень та аналізу творів; від користування on-line словниками, набору в електронному виді різноманітних правил до створення оригінальних таблиць та конспектів.

Під час створення мультимедійного проекту з'являється можливість розкрити всі таланти школярів. Свої творчі здібності учні розвивають і просто набираючи текст, добираючи ілюстрації, вставляючи в презентацію власні малюнки, створюючи оригінальні колажі, власні вірші, добираючи музичний супровід. До презентації залучають власний відеофільм, тести, питання з теми. Багато можливостей виявити творчі здібності надає робота з дизайном слайда — вдало підібрати шаблон, шрифт, анімацію, створити навігацію.

Найчастіше на уроках української літератури використовуємо творчі проекти, участь у яких допомагає школярам краще осягнути художній твір, зрозуміти літературну епоху, усвідомити особливості творчості різних письменників, висловити особистісне ставлення до того чи іншого літературного явища, реалізувати свої творчі та інтелектуальні здібності.

Ще однією умовою для формування полікультурної компетентності учнів є позакласна робота з предмета (конкурси, вікторини, ранки, літературні газети, усні журнали, наукові конференції, літературні читання, заняття в драматичному гуртку).

2.6. Критеріями результативності є підвищення пізнавального інтересу школярів до предмета; підвищення якості знань учнів; сформованість здатності до самовизначення та самоусвідомлення себе як особистості; розвиток емоційної й естетичної чутливості; розвиток комунікативних навичок; участь в різноманітних конкурсах, предметних олімпіадах. Як результат впровадження досвіду можна вважати такі досягнення учнів:

• підвищення рівня загального культурного розвитку, рівня розвитку  процесів мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення);

• підвищення рівня бажаної мотивації до навчання;

• ІІ місце в обласному етапі Міжнародного конкурсу ім. Т.Шевченка ;

• призові місця в ІІ (районному) етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з української мови та літератури та Міжнародного конкурсу з української мови ім. П.Яцика;

• учні - слухачі Миколаївського територіального відділення МАН України.

3. Висновки

Викладання української мови та літератури — це специфічна галузь творчої педагогічної діяльності, яка спонукає вчителя до нестандартного художньо-педагогічного мислення. Учитель повинен зрозуміти, усвідомити свою роль у житті нашої держави і в житті своїх учнів, систематизувати все надбане, здійснити крок на шляху опанування таких педагогічних технологій, які б допомогли вчителю зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним.

Необхідність розвитку національно свідомої, духовно багатої особистості в незалежній українській державі зумовлює потребу формувати в школярів полікультурні знання й вміння, виховувати шанобливе ставлення до життєдайного джерела народної мудрості, продовжувати кращі традиції минулого, примножувати їх, уміло трансформувати в сучасне життя.

На уроках мови, літератури, у позаурочний час повинно відбуватися «полікультурне зростання» учня. Учителю-словеснику випадає найпочесніша, найвідповідальніша місія допомогти учнівській молоді прилучитися до культурної скарбниці українського народу. Зауважимо, що на сучасному етапі процес освоєння культурної спадщини має свої особливості. Тенденція переосмислення ролі й значення культурної спадщини полягає у прагненні не лише зберегти її в первісному вигляді, а й активно ввести у формат теперішнього життя. Відкриття нового в старому спонукає не механічно використовувати надбання минулих поколінь, а вивчати його й активно вводити в сучасну полікультурну ситуацію, розуміти спадкоємність художніх цінностей.

Сучасні інноваційні підходи до викладання української мови та літератури дають підстави сподіватися на те, що підростаюче покоління, сформувавши полікультурну компетентність, усвідомить одну важливу істину - українська нація має свою історію, мову, культуру, традиції і наукові здобутки, якими відрізняється від інших народів, і це характеризує її індивідуальність серед інших народів. Набувши засобами уроків мови й літератури міжпредметних компетентностей, учні усвідомлять «хто ми, чиї діти», шануватимуть наше милозвучне і солов'їне Тарасове слово, зуміють зробити все можливе,щоб держава піклувалася про свій народ, його мову, берегла його культурні надбання. 

Список використаних джерел 

1. 
   Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 1392-2011-п 

2. Жаровська Н.В , Муляр Т.В. Метод проектів на уроках української мови та літератури – Х.: Вид. «Ранок», 2010. – 159 с.

3. Іванова О. Навчаємо критично мислити // Відкритий урок. – 2007.- №2

4. Концепція літературної освіти. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/13508/

5. Концепція мовної освіти в Україні (проект). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://do.gendocs.ru/docs/index-116816.html

6. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова. 5-9 класи" (укладачі Шелехова Г. Т., Пентилюк М. І.,

Гнаткович Т.Д., Коржова Н.Б., Таранік-Ткачук К.В.).-ВД «Освіта». -1013 р.

7. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська література. 5-9 класи» (авт. колектив, керівник Мовчан Р.В.).-ВД «Освіта». – 2013 р.

8. Нестандартні уроки з української мови та літератури. Випуск 1 / Упор. К.Ю.Голобородько. – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 304 с.

9. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання - К., 2003.

10. Родигіна І. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. - Харків. – 2005

11. Токмань Г. Специфіка, структура, типологія уроків літератури. Узагальнення індивідуальної творчості вчителя // Дивослово. – 2003, №10.

12. Українська мова. 5 – 12 класи: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Г.Т.Шелехова, В.І.Тихоша, А.М. Ковальчук та ін. – К.: ВТФ «Перун», 2005.

13. Фурсова Л. Від літературної компетенції – до життєвої компетентності (Формування літературної компетенції учнів на уроках української літератури в процесі використання контекстних матеріалів) // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2005, №5.

14. Фурсова Л. Інтегровані уроки літератури. Тернопіль. - 2004. - 80 с.

15. Хуторськой А. Ключові освітні компетентності.-Освіта.ua. 12.01.2009

16. Шелехова Г. Використання комп'ютерних технологій на уроках української мови // Українська мова і література в школі. – 2006. – №8.

17. Шуляр В.І. Концепція літературної освіти школярів у системі профільного навчання //Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. - № 5. – С.27- 

Додаток 1 

Урок української мови 

7 клас 

Тема. Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів. 

Мета: 

• 
  дати поняття про дієприкметниковий зворот; навчити учнів визначати дієприкметникові звороти в реченні; 

• 
  формувати вміння правильно інтонувати речення з дієприкметниковим зворотом та виділяти комами на письмі; 

• 
  розвивати творчі вміння використання дієприкметникових зворотів у висловлюваннях;розвивати логічне мислення; 

• 
  виховувати любов до природи. 

Тип: урок засвоєння нових знань. 

Соціокультурна змістова лінія : «Я і природа» 

Обладнання : комп’ютер, мультимедійна дошка, проектор, презентація до уроку, картки. 

Люби природу не для себе, люби для неї. Вона - це мати. Будь же сином... 

М. Рильський. 

Хід уроку 

І. Організаційний момент.

День добрий, друзі,

Ще один урок

До вас прийшов за розкладом сьогодні

Отож озброймось книгою й пером,

Щоб упірнуть у мовну нам безодню.

ІІ.Установчо – мотиваційний етап. 

1.Вступне слово вчителя. У народі говорять: “Слова щирого вітання дорожчі частування ”. Усміхніться – і до вас прийде радісний настрій. Хочу, щоб ви були впевнені в собі й задоволені собою. А людина тільки тоді може бути задоволена, коли досягає певних успіхів. То ж бажаю вам успіхів на нашому уроці. 

2. Сугестивне введення в тему під музику А. Вівальді. (Анто́ніо Лучіо Віва́льді ( 1678 — 1741) — італійський композитор, скрипаль-віртуоз, священик, автор більш як сорока опер, кантат, ораторій, творець жанру сольного інструментального концерту. 

Звучить музика А. Вівальді . 

Фрагмент з циклу «Пори року» «Зима». 

• 
  Які асоціації викликає у вас ця мелодія? 

• 
  Чи співзвучна вона з вашим настроєм? 

• 
  Яку картинку ви уявили? 

3.Учитель.Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт прозорої води, зелених дібров, спів дзвінко­голосих пташок, запах і розмаїття квітів - усе це дорога серцю, ні з чим незрівнянна краса рідної землі. 

• 
  Чи актуальна в наш час тема любові до природи, бережливого ставлення до неї? 

Словникова робота. Екологія (від грецького - оселя, середовище) - наука про зв'язок організмів із середовищем. 

Екологічна проблема - забруднення навколишнього середовища. 

1. 
   Робота за епіграфом 

Завдання: поясніть, як розумієте його зміст? 

Люби природу не для себе, люби для неї. Вона - це мати. Будь же сином... 

М. Рильський. 

Учитель. Вести мову про красу природи, бережливе ставлення до неїми будемо у процесі розгляду мовної теми «Дієприкметник». 

ІІ. Актуалізація набутих знань. 

1 . Орфографічна хвилинка. 

Словниковий диктант .

Зимовий,узлісся, м’який, прикрашений, невеселий, заметіль, прибережний, яскраво-білий, прегарний, морозець, Новий рік, півмісяця, прив'язний, білосніжний, прибудований,зів’ялий, мільйонний, крамниця «Ялинкові прикраси», кафе «Сніжинка», принесений, .

2. Робота в групах.

І група – зробіть словотвірний розбір слова прибережний

ІІ група – Доберіть синонімічний ряд до слова заметіль

ІІІ група – Знайдіть і підкресліть дієприкметники.

2. Інтерактивна гра «Я знаю, що…» 

• 
  Що дієприкметник –це… (особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом). 

• 
  До прикметника дієприкметник подібний тим, що… 

(• відповідає на питання який? яка? яке? які?;

• змінюється за родами, числами, відмінками;

• вказує на ознаку предмета). 

• 
  Дієприкметник має такі ознаки дієслова … (категорію виду, часу, активний чи пасивний, може мати залежні слова). 

• 
  Дієприкметник в реченні виступає … і підкреслюється… 

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. 

1. 
   Питання для дослідження: 

• 
  Що таке дієприкметниковий зворот? 

• 
  Як виділяється дієприкметниковий зворот в усному та писемному мовленні? 

1. 
   Мовне дослідження. 

• 
  Прочитайте речення. Визначте в реченні першої колонки дієприкметники. У реченнях другої колонки - дієприкметники й залежні від них слова. Зверніть увагу на розділові знаки та зробіть висновок. 

1. 
   Висновки учнів. Робота з підручником . Параграф 16. 

2. 
   Формулювання вчителем визначення дієприкметника. 

• 
  Дієприкметник разом із залежними від нього словами називають дієприкметниковим зворотом. 

• 
  У реченні дієприкметниковий зворот виконує роль поширеного означення. 

• 
  Дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного (пояснюваного) слова,на письмі виділяють комою (або комами). 

• 
  Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комами (комою) на письмі звичайно не виділяють. 

• 
  Якщо два чи більше дієприкметникових звороти стоять поруч, розділові знаки ставимо між ними так само, як між однорідними членами речення. 

• 
  В усному мовленні дієприкметниковий зворот виділяють паузами та інтонацією. 

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми. 

1. 
   Робота біля дошки. З’ясувати місце дієприкметникових зворотів стосовно пояснюваних ними слів. Поставити розділові знаки. 

1. 
   Мені ще й досі сниться берег, залитий сонячним огнем. 

2. 
   Ще спить земля, укутана снігами . 

3. 
   Ялинки, укриті білим пухом, тихенько сплять над водою. 

4. 
   Котить сонний Дніпро віками зажурені води 

Фізкультхвилинка - ауторелаксація «Веселка». 

Учитель. Сядьте зручно, заплющте очі, уявіть веселку, чудову гру її кольорів. Ви відпочиваєте. Вам легко, спокійно, приємно. Ви почуваєтесь вільно. А тепер підведіться, прогніться і над головою зобразіть дугу веселки. 

1. 
   Робота з текстом. Виразно прочитайте. Доберіть назву. Поставте розділові знаки, підкресліть дієприкметникові звороти. 

Тиша оповила землю вкриту снігом. Спить ліс вдягнутий у теплу снігову шубу. Дрімають ялини й сосни, очікують на тепло гаї і переліски. У зимову пору відпочивають лісові рослини сховані під шаром снігу. Вони готуються до весни і не замерзають навіть у найлютіші морози. Ґрунт у лісі прикритий листям, а потім снігом, може й зовсім не замерзати. Земля і рослини вкриті снігом, наче м’якою теплою ковдрою. 

«Займи позицію» 

• 
  Що є обов`язковим атрибутом Нового року? (Ялинка) 

• 
  Назвіть відомі вам твори українських письменників про ялинку або сосну. (О.Олеся «Ялинка», М. Коцюбинський«Ялинка», О.Пчілка «Сосонка» ). 

• 
  Багато людей вважають, що тільки «жива» ялинка забезпечить відчуття справжнього свята. 

Ваша позиція яка? 

ТАК НІ 

• 
  Повідомлення «біолога» 

Ялина – багаторічне хвойне дерево. Десятирічне деревце сягає всього півтора метра висоти. А в наш дім на свято приносять вісімнадцятирічну чи двадцятирічну ялинку, у якої життя щойно розпочинається. Бо середній вік ялини – 250-300 років, а інколи й 500-600. 

• 
  Повідомлення «еколога» 

Доросла ялина за добу «випиває» до 300 літрів води. Вирубування лісів призводить до частих повеней. Коріння дерев утримують грунт від зсувів. Хвоя ялини лікує людей з хворобами дихальних шляхів. Насінням шишок харчуються лісові мешканці. 

• 
  Повідомлення «правознавця» 

Державний комітет лісового господарства посилив охорону хвойних лісових насаджень. За самовільне вирубування передбачається накладання адміністративних штрафів. Розмір збитку розраховується відповідно до товщини стовбура зрубаного нелегально дерева і може сягати від ста сімдесяти до тисячі шестисот семи гривень. 

1. 
   Творче завдання.Робота в групах. (Звучить музика А. Вівальді). 

Скласти речення з дієприкметниковими зворотам за ілюстраціями. 

Дібрати назву. Чим відрізняються ці ілюстрації? 

   
І. І. Шишкін «На півночі дикій…»1891 

Засніжені вершини

Зимовий день 


V. Закріплення набутих знань. 1. Робота в парах.

Параграф 16. Вправа 135. Синтаксичний розбір першого речення.

І група - 2-3 речення ; ІІ група – 4-5 речення, ІІІ група 6-7 речення. 

2. Метод незакінчених речень: 

• 
  Дієприкметниковий зворот - це... 

• 
  На письмі дієприкметниковий зворот відокремлюють…, а у вимові... 

• 
  У реченні дієприкметниковий зворот виступає ... і 
  підкреслюється... 

VІ. Підсумок уроку. 

Метод "Мікрофон". 

• 
  Який вид роботи сподобався найбільше? 

• 
  Якою темою були об’єднані речення, ілюстрації? 

• 
  Над чим замислювались протягом уроку? 

VІІ. Домашнє завдання. 

1. 
   Параграф 16 , вправа 138. 

2. 
   Скласти екологічну казку, використовуючи дієприкметники та дієприкметникові звороти. 

VІІІ. Учитель. Любіть, шануйте, бережіть природу - 

вічне джерело нашого життя і нашої твердості. 

М. Рильський 

Додаток 2 

Українська мова 

7 клас 

Тема. Активні і пасивні дієприкметники. Їх творення. Тренувальні вправи 

Мета: поглибити знання учнів про дієприкметники, пояснити відмінність між активними й пасивними дієприкметниками, правила їх творення; формувати вміння розрізняти активні і пасивні дієприкметники, правильно писати дієприкметникові суфікси; виховувати любов до природи; сприяти розвитку логічного мислення, творчої уяви, культури усного та письмового мовлення. 

Тип: урок узагальнення та систематизації знань 

Соціокультурна змістова лінія : «Я і мистецтво» 

Обладнання : комп’ютер, мультимедійна дошка, проектор, презентація до уроку, картки.

Хід уроку

І. Організаційний момент. Урок-подорож. 

Девіз уроку: Працюємо дружно, плідно, сумлінно,

Щоб вивчити рідну мову на «відмінно».

ІІ. Мотивація. Повідомлення теми та мети уроку. 

1. 
   Зупинка «Орфографічна» 

Словниковий диктант (взаємоперевірка ). 

Прикрашений, яскраво-білий, прегарний, прибудований, святкування, старовинний, гірко-солоний, Україна, парк «Софіївка»,польський, століття, перлина, півсвіту, веселий, фонтан «Змія», п'ятнадцять, каміння, зів’ялий, не думати, скам’янілий, лежачий. Знайдіть і підкресліть дієприкметники. 

1. 
   Зупинка “Теоретична”. 

Повторення про дієприкметник у формі гри «Відірви пелюстку»

• Що називається дієприкметником?

• Назвіть ознаки дієслова у дієприкметнику.

• Назвіть ознаки прикметника у дієприкметнику.

• Яка синтаксична роль дієприкметника? 

• 
  Активні дієприкметники вказують на …. 

• 
  Пасивні дієприкметники вказують на… 

• 
  Як підкреслюється дієприкметник… 

• 
  Активні дієприкметники творяться … 

• 
  Пасивні дієприкметники творяться….. 

1. 
   Про що мовна тема? 

2. 
   Зупинка. «Мальовнича Україна» 

Робота з текстом. Прочитати. Підберіть заголовок. Виписати дієприкметники. Визначити, які вони – активні чи пасивні. Синтаксичний розбір виділеного речення.

У старовинному місті Умані є мальовничий куточок, який цілком справедливо названий чудом України, її перлиною. Такою коштовністю є дендрологічний парк «Софіївка», заснований для багатого польського магната графа Потоцького. Дружина Станіслава Потоцького Софія ,зачарована красою тутешньої природи, забажала звести великий палац , а її чоловік наказав поряд розташувати парк. Спроектовані інженером Людвігом Метцелем роботи велися протягом шести років. Оголені схили ярів засаджувалися деревами: дубом, липою, кленом.

Алеї парку, вимощені міцним камінням, створюють атмосферу давнини. Постійно працюючий фонтан «Змія» є одним із загадкових витворів майстрів. Ось уже два століття дивує око видатне творіння любові, природи й мистецтва, зведене як подарунок дружині. 

• 
  Дендрологія (від дендро... і ...логія )- розділ ботаніки, що вивчає деревні рослини (дерева, чагарники) 

• 
  Дендрологічний парк- великий парк, у якому вирощують деревні й кущові рослини. З грецької «дерево» 

1. 
   А хто з вас побував у «Софіївці». Які ваші враження?. 

2. 
   Я запрошую вас а відео екскурсію. 

Демонстрація відео «Дендрологічний парк «Софіївка» 

1. 
   Зупинка «Синтаксична» 

Оголені схили ярів засаджувалися деревами: дубом, липою, кленом. 

1. 
   Зупинка «Розподільний диктант» 

Електронний посібник. Вправа 2, 4 

1. 
   Зупинка «Інтелектуальна» 

• 
  Вправи 5- добери відповідник (Електронний посібник) 

• 
  Гра "Знайди зайве" . 

а) безмежний, порум'янілий, зів'ялий, розказаний;

б) задіяний, збережений, конкретний, прибудований;

в) засиджений, прибережний, вимріяний, приготовлений;

г) тремтячий, палаючий, змарнілий, активний;

• 
  Ребуси. Вправа 128. 

10. Зупинка. Лінгвістична гра «Хто швидше?». Робота в парах 

Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники. 

Теперішнього часу. Виконують, зростають, організовують. 

Минулого часу. Пожовкнути, почорніти, змокріти. 

Від поданих дієслів утворити пасивні дієприкметники. Створити, побудувати, закрити. 

11. Зупинка «Морфологічна скринька»

Зазирнути у скриньку, взяти одну із карток. Визначити дієприкметник, який він.

1) Чого не було й не буде, а назване людьми. 2) Зимою біле, весною чорне, літом зелене, осінню стрижене. 3) У лісі рощене, з лісом рівняється, а лісу не бачить. 4) Чорне сукно залізло у вікно. 5) Повернуте до сонця золоте донце. 6) Скручена, зв'язана, на кілок посаджена, по подвір'ю гуляє (Нар. творчість). 

Ключ: 1) Пташине молоко. 2) Поле. 3) Серцевина в дереві. 4) Ніч. 5) Соняшник. 6) Мітла. 

12. Зупинка «Перевір себе»

Виконання тестових завдань.

1. Дієприкметник — це:

А) самостійна незмінна частина мови;

Б) самостійна змінна частина мови;

В) особлива форма дієслова;

Г) безособова дієслівна форма. 

2. Позначте рядок, у якому всі слова — дієприкметники:

А) вивчений, цікава, прочитаний;

Б) присивілий, перемагаючий, зарослий;

В) атакуючий, сухий, відлітаючий;

Г) охмарений, передплатне, потемніле. 

3. Дієприкметник змінюється за:

А) родами, числами і відмінками;

Б) часами і дієвідмінами;

В) родами та числами;

Г) відмінками та числами. 

4. Вкажіть рядок, у якому всі дієприкметники належать до пасивного стану:

а) сказаний, бачений, шитий;

Б) посинілий, пломеніючі, стоячий;

В) прогнилий, пожовклий, перемагаючий;

Г) прочитаний, лежачий, допомагаючий. 

5.Дієприкметник відповідає на питання:

А) що роблячи? що зробивши?;

Б) що робити? що зробити?;

В) що роблячий? що зроблений?;

Г) який? яка? яке? які?. 

6.Позначте рядок, у якому всі дієприкметники належать до активного стану:

А) убраний, підписаний, ріжучий;

Б) скошений, зіпсований, пожовклий;

В) процвітаючий, лежачий, почорнілий;

Г) забутий, зроблений, засніжений. 

ІІІ. Підсумок уроку. «Мікрофон». Оцінювання навчальних досягнень. 

ІV. Домашнє завдання. Параграф 15. Вправа 132 

Додаток 3 

Урок української літератури 

6 клас 

Бінарний урок (українська література, світова література) 

Тема. Пригоди і романтика у творах В. Нестайка «Тореадори з Васюківки» та Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан ». 

Мета:ознайомити учнів із життям і творчістю письменників, зацікавити їх творами; розвивати вміння толерантно й аргументовано доводити свою думку,відстоювати власну позицію, розвивати навички виразного читання; виховувати прагнення до знань, сміливість, наполегливість. 

Тип уроку:урок засвоєння нових знань. 

Обладнання:портрети письменників, виставка художньої літератури, ілюстрації до творів, мультимедійна дошка, ноутбук, проектор, телевізор. 

Ніхто на світі не проживе без мрії. 

Леся Українка 

Хід уроку 

І. Організаційний момент. 

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація. 

Вчитель української літератури. Діти, чи любите ви пригоди? Адже вони бувають різними: приємними й прикрими, несподіваними й передбачуваними, як у повісті В. Нестайка «Тореадори з Васюківки». Але обов’язково – романтичними. Яка ж пригода без романтики? 

Вчитель світової літератури. На уроках світової літератури вам теж, мабуть, полюбились пригодницькі твори Д. Дефо,

Дж. Лондона, Дж. Ролінг.

Звернення до епіграфу. 

Вчитель української літератури. Справжніми чарівниками художнього слова можна назвати В. Нестайка та Ж. Верна, тож давайте познайомимося з життєвим і творчим шляхом цих незвичайних людей. Але краще, якщо вони самі завітають до нас у гості, і ви запитаєте у них все, що вас цікавить. 

І група – «Актори» 

Рольова гра «Інтерв’ю з письменниками». 


Всеволод Нестайко Жуль Верн 
(нар. в 1930 р.) (нар. в 1930 р.) 
Вчитель світової літератури. Сьогодні ми говоримо про подорожі, пригоди, романтику. А чи знаєте ви, що таке пригода, романтика, пригодницький твір? Надамо слово групі «Критиків», які підготували теоретичний матеріал. 

ІІ група – «Критики» 

Літературознавчий словничок 

• 
  Пригода – непередбачуваний, незвичайний випадок у житті. 

• 
  Пригодницький твір – це прозовий твір, сюжет якого наповнений великою кількістю пригод і незвичайних 

подій. 

• 
  Романтика – це незвичність,казковість, це те, що викликає емоційну піднесеність. 

Вчитель української літератури. А тепер ми помандруємо цікавими сторінками творів. Повість «Тореадори з Васюківки» - пригодницька. А такий твір має складний , заплутаний сюжет, із його героями трапляються неймовірні історії. 

Перегляд уривку з фільму «Тореадори з Васюківки» 

Бесіда: 

• 
  Хто є героями твору? 

• 
  Якими ви їх уявили? 

• 
  Яка мрія була у хлопців? 

• 
  Чому уривок, який ви щойно переглянули, викликав у вас посмішки? 

• 
  А чому Павлуша так незвично називає свого друга Явою? 

• 
  Згадайте, які пригоди трапляються з хлопцями? 

• 
  Чи можна назвати Яву та Павлушу справжніми друзями? 

• 
  Які риси характеру мають бути притаманними справжнім друзям? 

Літературознавче дослідження. 

Робота з текстом.

Учні знаходять художні засоби у творі «Тореадори з Васюківки».

Вчитель світової літератури. Ви, мабуть, переконалися, що пригоди Яви та Павлуші були звичайні та веселі, іноді схожі на дитячі пустощі. А ще пригоди можуть бути значні, сповнені неймовірних пригод, де герої опиняються у складних життєвих ситуаціях, з яких, звичайно, виходять переможцями. Як у романі

Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан ».

Робота з текстом. Бесіда: 

• 
  Назвіть імена головних героїв. 

• 
  З якою метою шхуна «Пілігрим» вийшла у плавання? 

• 
  Яка трагедія сталася на судні? 

• 
  Хто з героїв взяв на себе капітанські обов’язки? 

• 
  Хто такий Дік Сенд? 

• 
  Яку обіцянку він дав собі в дитинстві? 

• 
  Чи він дотримав своє слово? 

• 
  Складіть карту-схему мандрів героїв роману. 

Перегляд та обговорення уривку 

з фільму «П’ятнадцятирічний капітан » 

Вчитель світової літератури. Тож ми з вами переконалися, що твори, які ми сьогодні розглядаємо на уроці, сповнені пригод і романтики, а герої долають усі перешкоди на своєму шляху. 

• 
  А як ви думаєте, що допомагає їм у цьому? 

ІІІ група – «Дослідники» 

Прислів’я про дружбу

Без вірного друга велика туга.

Друзі пізнаються в біді.

Людина без друзів - що дерево без коріння.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

Нових друзів май, старих не забувай.

При добрій годині всі друзі й побратими.

У друга вода солодша від вражого меду.

Як прийде туга, пізнаєш друга.

Дружба - найбільший скарб.

Дружба родиться в біді, а гартується в труді.

Дружба - як дзеркало: розіб'єш, не складеш.

ІІІ. Закріплення. 

1. 
   Завдання групам: 

• 
  І група – Доведіть, що повість Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» - пригодницька. Проілюструйте прикладами. 

• 
  ІІ група - Доведіть, що «П’ятнадцятирічному капітану » Ж. Верна властиві ознаки пригодницького твору. 

• 
  ІІІ група - Визначте головну думку повісті Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки». 

1. 
   Робота з епіграфом. 

ІV. Оцінювання учнів. 

V. Рефлексія. 

VI. Домашнє завдання: дочитати твори, намалювати малюнки