Новоіванівська ЗОШ І-ІІІ ст
Генічеської райради
Керівник агітбригади
Вчитель математики
Безпятчук Тетяна Олександрівна
2014
ПЕРВОЦВІТИ
Під музику виходять учасники агітбригади
Всі: Ми…
1 учень Ті, що вийшли на цю сцену.
Всі: Ми…
2 учень Ті, що стоять перед вами.
Всі: Ми…
3 учень Ті, що несуть веселкові барви.
Всі: Ми…
4 учень Екологічна агітбригада «Первоцвіт»
Всі : Ми..
5 учень Знову звертаємося до вас І закликаємо берегти ...
1-й Блакитне небо над головою
2-й Зелений паросток, що пнеться до сонця
3-й Фіалки запашний аромат
4-й Червоні тюльпани, що в полі зростають
5-й Та жовті крокуси, що весну зустрічають
Ведучий І. День за днем, за тижнем тижні —
Непомітно лине час. Різні зміни дивовижні
Відбуваються круг нас.
Ведучий II. Хоче лютий, щоб на світі
Панувала вік зима. Та поволі сонце гріти
Починає крадькома.
Ведучий 3. Та здаля вже крок по кроку
Йде весна, веселий час,
І, розгніваний, до строку
Лютий геть тіка від нас.
Ведуча 4. Прощай, зимо! Нині свято
Відзначаєм молоде. Хай весна гряде крилата.
Хай у кожну нашу хату
Радість піснею зайде.
Ведучий 5. Ждіте, ждіте, любі діти. Літо знов прилине.
Прийде мила годинонька,
Як зима та згине.
І заквітне наше поле, і зазеленіє.—
Знов його весна прекрасна квіточками вкриє...
Ведуча І. І квіти, і зорі, й зеленії віти
Провадять розмови кохані
Про вічную силу весни на сім світі.
Про чари потужні весняні.
Ведуча 2. Ой, іде, іде весна —
Наче райдуга ясна!
Сяє сонечко вродливе,
Усміхається блакить,
Зеленіють щастям ниви,
Далеч піснею дзвенить.
Ведуча 3. Голуба весняночко, завітай
В наш хороший, радісний, світлий край!
На зорі порошею вкрий сади,
Щоб давали літечком нам плоди!
Ведучий 4. Урожаєм сонячним в полі грай,
Щоб багатством славився рідний край! (виходить весна)
Весна. Скрізь запахла травами земля,
Буйним цвітом зелень ожива,
Це ж до вас я вийшла у поля.
Я Весна, квітуча, молода...
Березень. Ми нове життя із собою несем,
Живемо ми в лісах і полях —
Інший не треба нам дім...
Квітень. Даремно ховаєш ти листя, зима,
Листя в свої закрома.
Ми листя віднімем і в небо піднімем
Південного вітру крилом...
Травень. Зима, полонянка весняної тюрми,
Із квітів окови сплетемо ми!
(Усі разом, тримаючись за руки і піднімаючи їх угору.)
Із квітів окови сплетемо ми!
Весна (до місяців). Показуйте, мої любі місяці, свою роботу!
(Весна сідає на «трон», біля неї на пнях Квітень і Травень в оточенні квіток (по одній кожного виду, решта квіток — за кулісами, ведучі біля Весни)
Березень. Я маю чудові сонячно-жовті суцвіття підбілу звичайного. Люди називають їх «мати-й-мачуха».
Підбіл (учень або учениця в білій блузці чи сорочці, темних брюках чи спідниці, в руках тримає «портрет» своєї рослини. Виходить до краю рампи).
Це тому, що в мене влітку виростають цікаві листки — зверху гладенькі, темно-зелені, лискучі. Зате знизу — наче підбиті сірим кожушком, вкриті густим плетивом волосків. Прикладіть верхнім боком до щоки — і відразу відчуєте холод, а нижнім — м’якість і теплоту. Звідси й назва: мати-й-мачуха, тепло-й-холод.Мої квіти вміють визначати час! Вони завжди закриваються і засинають о 17 годині.А ще вони мають багато нектару, пахнуть медом, їх дуже люблять бджоли.
Весна. Ти мені подобаєшся! Я вкрию твоїми квітами Землю, і вони, ніби сотні малесеньких сонечок, засвітяться на необжитих схилах.
Березень (до залу). Друзі! Впізнайте цю квітку!
Підсніжник. Мої квіти ніжні, пониклі, наче виточені з найтоншої порцеляни, дзвоникоподібні, білосніжні. Я виростаю з-під снігу, я перший посланець Весни! Мене називають квіткою надії... Старовинна легенда розповідає, що коли Адам і Єва були вигнані з раю, ішов сніг на Землі, і Єва дуже змерзла. Щоб її зігріти і подати надію на кращі часи, декілька ажурних сніжинок перетворились на чудові квіти підсніжника — провісника тепла, символ сподівань на краще майбутні. Так я і лишився у народі символом надії.
Весна (до залу). Я бачила, деякі люди рвуть у лісі підсніжники цілими кошиками і кудись везуть. А в лісі їх стає все менше і менше. А мені боляче — люди, не виривайте з мого вінка квітку надії — білосніжний Підсніжник!
Ой, Березню! Блакитне весняне небо впало на землю і синіє серед голого віття лісових дерев!
(Виходить пролісок, з портретом)
Проліска дволиста. Придивись, то не небо, то ми, проліски. Весна подарувала нам його голубінь, а Березень засіяв нами дубові ліси, тому весною в лісі два неба; одне над головою, а друге — під ногами.
Проліска дволиста. Так, ми синьоокі вісники Весни.
Немовби в синьому вінку
Галява між дубів —
То квітнуть проліски в гайку
І синій сон зацвів.
(виходить крокус)
Березень . Недарма ці квіти називають "дітьми веселки": за однією з легенд, вони з'явилися на світ в той день, коли в небі після холодного весняного дощу зустрілися сонце і веселка, що наповнили пелюстки крокусів силою і забарвлення їх в яскраві кольори.
Крокус. За давньогрецькою легендою, виникнення шафрану відбулося наступним чином. Юнак на ім'я Крок вправлявся з вісником Олімпійських богів Гермесом в метанні диска. Під час змагання диск випадково влучив у Крока, і юнак загинув. З його крові, що пролилася на землю, виросла квітка крокус (шафран).
Березень Весно! Можна, я розповім про ще одну березневу рослину — примулу-первоцвіт.
Примула.Ці квіти розцвітають серед перших. Люди їх дуже люблять і шанують, особливо верховинці з гір. Ранньої весни вони прагнуть першими знайти на вершинах гір примулу і прикрасити нею свій капелюх і свій дім. Коли верховинець виїжджає, він бере із собою висушену квітку первоцвіту як пам’ять про рідні гори та близьких людей.
Березень (підходить до Квітня і Весни).
Як щастя легітна луна —
Весняне тепле світло!
Його вітаю нині я
Сердечно і привітно!,
А зараз черга вже твоя,
Молодший брате — Квітню!
Квітень (виводить медунку темну). Весно! Подивись на цю рослину — таку загадкову і гарну! Ти зможеш уквітчати нею всю Україну, кожен лісистий куточок.
Медунка. На моєму стеблі — мініатюрний різнобарвний букетик — пурпурові, рожеві, фіолетові, блакитні, сині квіти, ніби райдуга.
Весна. Ти схожа на різнокольорові ліхтарики, що світяться проти сонця серед дерев як святкова ілюмінація на честь мого свята — свята Весни.
Медунка. Моя назва медунка, бо в мені багато нектару, і комахи прилітають до мене, а мої різнокольорові квіти подають їм сигнал: світлі — багато їжі, синіє квітка — мало. Я лікарська рослина. Але не рвіть мне на букети — я не виживаю у воді, у вазі. Я лісова рослина.
Квітень. Я всіх запрошую до лісу. Подивіться — над морем трійчастих зелено-сизуватих листків здіймається справжнісінька повінь суцвіть-китиць з білими, рожевими, бузковими, пурпурно-фіолетовими квітами, які мають витончений запах меду з ваніллю. Це ряст. Наукова назва рясту в перекладі означає «чуб», «ковпак».О, послухайте...(Чути спів жайворонка.)
Квітень. Це жайворонок, люба Весно! Саме з ним пов’язана легенда про ряст: летіли над лісом жайворонки, посварились між собою та й почали битися. Билися так, що аж шпорки та чуби свої погубили. Попадали вони на родючий лісовий ґрунт і попроростали гарними весняними квітками.
Ряст. Пам’ятаєте, у Тараса Шевченка:
Встала Весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають.
Є в нашого народу звичай: коли розквітнуть проліски та ряст, хлопці й дівчата юрбою ходять у ліс і там топчуть ряст. Топчуть і приспівують:
Топчу, топчу ряст, ряст,
Бог здоров’я дасть, дасть.
І ще буду топтати,
Щоб на той рік діждати!
Давайте всі разом
(Усі на сцені та в залі легенько притупують, повторюючи: Топчу, топчу...)
Нарцис. Прекрасний юнак відклонив любов німфи Ехо. За це він був покараний: побачивши у воді власне відображення, закохався в нього. Охоплений невгамовною закоханістю до себе, він помер, а на згадку про нього залишилася гарна, запашна квітка, віночок якого так і хилиться донизу, як би бажаючи ще раз помилуватися собою в воді.
Квітень. Довгий час існувало повір'я про те, що бутон жовтого тюльпана містить в собі сильну енергію і той, хто зможе відкрити його стане щасливим. Однак, не було такої людини, яка б виявилася здатною відкрити цей ніжний бутон, що тримався на тонкій зеленій ніжці і обдувався вітрами гірського схилу.
Тюльпан Але одного разу на цей схил прийшла погуляти мати з маленьким сином. Хлопчик вперше побачив красиву квітку і побіг до неї, бажаючи розгледіти дивовижну і прекрасну рослину ближче. Коли хлопчик підійшов до тюльпану, його обличчя осяяла посмішка, а по схилу рознеслася луна, яка повторювала дзвінкий дитячий сміх. Тюльпан розкрився назустріч щирій посмішці, дитячий сміх зробив те, чого не могла зробити ніяка земна сила.
Гіацинт. Одного разу біля берегів Голландії затонув в шторм генуезький корабель. Уламки його прибило до берега. А через кілька тижнів діти, що гралися на піщаній мілині, помітили майже біля самого краю прибою небачену ніколи квітку: листя її було схоже на листя тюльпана, а стебло було суцільно усіяне безліччю красивих квіточок, схожих на маленькі лілії. Квіти незвично пахли, і ніхто не міг пояснити, звідки тут з'явилося таке дивовижне чудо.
Квітень (до Травня). Передаю тобі, Травню, низку ключиків від літа. (Підводить первоцвіт весняний.)
Первоцвіт весняний. Дійсно, мої суцвіття нагадують низку ключиків, і в народі мене так і звуть — ключики. За давньогрецькою легендою, ми були ключами Флори — богині Весни; інші легенди твердять, що ми вказуємо на скарби — відкриваємо їх шукачам. А може, ми виросли там, де впали на Землю ключі від раю, які впустив апостол Петро? Хто зна, але точно відомо, що ми маємо чудодійну цілющу силу, за вмістом вітаміну С — ми перші серед усіх. А ще... дівчата шукають нас на Великдень, бо котра знайде першою — вийде цього року заміж. Нас тому ще називають приворот-зіллям.
Травень. Дякую, Квітню.
Кульбаба - символ весняного тепла. Квітка кульбаби народилася на світ цікавою й допитливою. Вона прокинулася навесні, подивилася навколо й помітила вгорі прекрасне, велике та яскраве сонце. Сонце глянуло на неї, залоскотало своїми тендітними, теплими промінчиками - і квітка враз стала жовтою. Кульбаба так полюбила сонечко, що вже не могла відвести від нього палкого погляду. І відтоді, тільки-но зійде сонце на сході, кульбаба дивиться на схід, підніметься сонце вгору - і кульбаба піднімає голівку, сонце сідає на заході - й очі кульбаби дивляться на захід. І так протягом усього життя, доки не постаріє кульбаба та не стане сивою.
За кульбабою можна визначати час. У сонячну погоду кошики кульбаби відкриваються о 6 годині ранку і закриваються о 3 годині дня. У негоду квітки не розкриваються зовсім.
Травень. Я подарую тобі, Весно, найкращу свою квітку. Вона подібна до перлини. Українці вважають, що ці квіти — це застиглий сріблястий, щасливий сміх лісової русалки Мавки. Леся Українка так змальовує Мавку:
Конвалія травнева. ...А весною процвіла я
Цвітом при долині,
Цвітові білим, як сніг білим!
Аж гай звеселила.
Зимою люди, Боже мій,
В хату не пустили.
А весною, мов на диво,
На мене дивились.
А дівчата заквітчались
І почали звати
Лілею снігоцвітом;
І я процвітати
Стала в гаї, і в теплиці,
І в білих палатах.
Весна
Знов весняна пташечка співа,
Розцвітала на осонні сон-трава.
Пройшли морози запізнілі -
Де поділися підсніжники ті білі.
Над снігами квітли рано
Фіолетові шафрани.
Проліски небесно-сині.
Жовті-жовті первоцвіти.
Ряст, медунка, горицвіт
Майоріли серед віт.
Де ви, мої діти-квіти
Хто понищив первоцвіти?
З'являється бабця з великою сумкою
- Підходьте, людоньки, купуйте,
Грошей на квіти не жалкуйте
До свята первоцвіти подаруйте!
У моїй оцій торбині є до смаку
Кожній людині!
Підсніжники розквітли рано,
Жовтий в мене є шафрани
Тюльпанчики та сон-трава!
Ой-йой- йой іде юннатівська братва
-- Стійте, тітонько, чекайте
Не рвіть квіток не продавайте!
-- Ага, так я вас і послухала. Це ж мій бізнес!
Я грошенят підзароблю.
На пенсію собі накоплю!
Бо хочем з дідом в Турцію махнуть
Наступної весни ці квіти знову зацвітуть.
Червона книга співає на мелодію пісні Мозговий - Минає День, Минає Ніч на фоні танцюють квіти
Минає рік, минає рік,
І на весні як завжди знову зійде сніг
У чім біда, а в тім біда,
Що первоцвіт зрива… людська рука
Моя печаль, моя печаль,
Що цілий всесвіт гине на моїх очах,
Природу нищать на моїх очах,
І ось у тім моя печаль.
Приспів: (2)
Біда у тім, що цвіт той нищать люди,
Що продають в букетах мертві квіти,
Біда у тім, що знов мене не чують,
А я одна біду не можу зупинити.
1.Червона книга України є офіційним державним документом, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу у межах території України.
2.Не даремно колір її обкладинки червоний, бо в першу чергу це колір заборони.
3.Своєю необдуманою діяльністю людина завдає непоправної шкоди довкіллю.
4.Людино, все в твоїх руках. Запам’ятай: створюючи не руйнуй!
Юнати: (на мелодію пісні групи Квін)
1.Люба бабцю,
Життя в твоїх руках,
Не будь байдужа
І вчись на помилках
Пам’ятай!
Що первоцвітів обмаль,
Їх ти не зривай
2.Бідну квітку
Із лісу принесла
Не знаєш зовсім
В книгу Червону
Занесена вона …
Від зникнення на крок всього
Рослина ця!
Всі. Ой не зривай! Оберігай!
( На фоні мелодії цієї пісні юнатка говорить)
3.Червона книга – це книга сорому і водночас книга совісті людей.
.Сорому тих, хто бездумно знищує природу, забуваючи, що без рослинного світу загине життя на планеті.
4..Книга совісті тих, хто, не шкодуючи зусиль і коштів, намагається зберегти народне добро – чарівний світ природи.
Відповідь баби на мелодію пісні С.Лободи «Я революция»
Я – Тимофіївна
Зрозуміла все, слово вам даю,
Що первоцвітів тих
Жодної квітки більш не зірву.
Дякую вам, діточки за науку! Я зрозуміла, що знищити легко, а зберегти важко. То ж правду кажуть: «Вік живи, вік учись»!
1.Квітують первоцвіти,
Ми їх рвемо щодня.
Вони Землі маленькі діти,
Беззахисні, мов немовля.
2.А квіточка благаючи,
звертається до нас
- Не вкоротіть життя моє,
порадую я вас
своїм весняним цвітом
і краплею роси.
3.Бо можеш не побачити моєї ти краси.
Лиш ранньою весною знайшла своє життя...
Не хочу я так швидко піти у забуття
Лиш щойно світло вгледіла, і ніби у вісні,
рука людська торкнулася й затихли всі пісні ...
4.Людино, на хвильку зупинись!
про наслідки подумай, навколо озирнись
нехай квітують луки й милує око ліс
Щоб колір первоцвітів весняний настрій ніс.
5.Закликаю Вас, люди, первоцвітів не рвіть
Нехай пісня життя їх навколо бринить
бо, як знищите цвіт, буде гола Земля
спустошиться світ, обірветься життя.
Пісня «Я бажаю вам добра»
Одна земля, одна надія
І сонечко на всіх одне,
Воно однаково всіх гріє,
Воно нікого не мине.
І буде знов весна на світі
Надію людям дарувать,
Нехай же квітнуть первоцвіти,
Про них ми будемо співать.
Приспів:
Ми дуже хочем, щоб цвіли
Рослини рідної Землі.
Благаємо не рвати квіти
Підсніжник, крокус і тюльпан
І сон-траву, і проліски
Хай завжди квітнуть первоцвіти
