«Весна — лето 2024»

Теоретико-методологічна база та значущість дослідження феномена студентських ЗМІ в сучасній науці та журналістській практиці

Наукові тези про теоретико-методологічну базу та значущість дослідження феномена студентських ЗМІ в сучасній науці та журналістській практиці

Олимпиады: Биология 5 - 11 классы

Содержимое разработки

1


Теоретико-методологічна база та значущість дослідження феномена студентських ЗМІ в сучасній науці та журналістській практиці


Системний підхід як метод пізнання, який призвів, зокрема, до створення теорії інформації1, використовується в дослідженні феномена студентських ЗМІ і будується на поєднанні декількох методів, серед яких метод історизму, історико-філософський, історико-теоретичний, структурний, компаративістський, контекстуально-феноменологічний, інтертекстуальні методи. Традиційні літературознавчі методи аналізу не завжди ефективні при роботі з публіцистичними, філософськими, політичними, соціологічними, психологічними текстами і вимагають залучення більшого кола історико-культурних реалій для прочитання основних «кодів» складних творів, тому поряд з історичним підходом використовуються прийоми герменевтического аналізу, які можуть служити опорою для вибудовування певних концепцій, узагальнюються індуктивні, дедуктивні, традуктивні висновки, що дозволяють аналізувати емпіричний матеріал, йдучи від часткового до загального, робити порівняння і аналогії методом синтезу.

Важливе значення для дослідження проблеми мають історіософські концепції розвитку цивілізаційних процесів А. Тойнбі, Е. Тоффлера, О. Шпенглера, загальнотеоретичні установки феноменологічної школи Е. Гуссерля.

Для аналізу загальних проблем історії та теорії журналістики особливу роль відіграли праці Л. Войтасіка, Г. Вороненкової, В. Горохова, С. Гуревича, П. Гуревича, Б. Есіна, Я. Засурського, В. Жиркова, Л. Киричека, Е. Корнілова, Л. Кройчика, І. Кузнецова, Ю. Лучинського, Р. Овсепяна, Є. Прохорова, Г. Рузавіна, Л. Федотової та ін. Емпіричну базу дослідження утворюють роботи як мовою оригіналу, так і в перекладі А. де Токвіля, А. Шопенгауера, Ф. Ніцше, К. Манхейм, З. Фрейда, Г .Тарда, М. Вебера, К. Ясперса. Використовуються філософські, соціологічні, психологічні дослідження їх попередників і наступників, роботи з теорії ЗМІ зарубіжних вчених XX ст. (Е. Фромм, Т. Адорно, Г. Маркузе, М. Хоркхаймер, Ф.Сіберт, Т.Пітерсон, У.Шрамм, М.Маклюен, Г. Лассуелл).

Теоретична і практична значущість дослідження полягає в тому, що матеріали і результати роботи мають великий культурно-історичний, фактологічний, філософський, теоретичний та історико-філологічний матеріал при розвʼязанні сучасних конкретних питань, пов'язаних з практикою ідеологічного і духовного впливу на студентську аудиторію, з проблемами аргументації журналістських виступів. Ці матеріали і висновки можуть бути використані в наукових працях і вишівських курсах − базових курсах з історії та теорії журналістики і в спеціальних курсах з окремих проблем теорії журналістики, комунікативістики. Дисертаційні матеріали стануть у нагоді як для фахівців з теорії та історії журналістики, так і для ширшого кола дослідників різних аспектів журналістики, літературознавства, культурології, філософії, соціології, психології, політології. Результати аналізу і загальні висновки можуть бути використані при подальшому вивченні історії філософії зарубіжної і вітчизняної журналістики

Получите свидетельство о публикации сразу после загрузки работы



Получите бесплатно свидетельство о публикации сразу после добавления разработки


Серия олимпиад «Весна — лето 2024»



Комплекты учителю



Качественные видеоуроки, тесты и практикумы для вашей удобной работы

Подробнее

Вебинары для учителей



Бесплатное участие и возможность получить свидетельство об участии в вебинаре.


Подробнее